12 кілометрів сили та незламності: Ветеран війни з інвалідністю долає Схили Карпат

Ветеран війни та співробітник Німецького Центру протезування в Україні PROSTHETICS.PRO Олександр Богдюк, який має ампутацію нижньої кінцівки подолав важкий маршрут Схил Карпат.

Ветерани війни долають Схили Карпат

Олександр Богдюк – Ветеран війни, співробітник Німецького Центру протезування в Україні PROSTHETICS.PRO

Це був маршрут в 12 кілометрів, у якому Олександр вчергове продемонстрував свою силу волі та незламність духу.

Олександр Богдюк подолав непростий маршрут у м. Ворохта, Івано Фрвнківська обл:

• підняття на хребет Маришевська
• спуск на полонину Маришевська
• спуск до полонини Ґаджина
• спуск до хатини Білий слон Ґаджина

Цей похід відбувався  у колі військових побратимів. Для них це було не лише фізичне навантаження, а моральна і фізична  підтримка та відновлення.

Олександр Богдюк: Чи варто йти в гори після поранення?

Для нас кожен кілометр вже не просто відстань — це внутрішній бар’єр. Але саме цей маршрут через Маришевську і до Ґаджини став для мене чимось більшим, ніж просто похід.

Цей маршрут — не найскладніший у Карпатах, але він чесний. Він показує твої слабкі місця і водночас дає можливість відчути силу. Для Ветерана це важливо — повернути собі довіру до власного тіла і рішень.

Я б не сказав, що це легка прогулянка. Але це той досвід, який вартий кожного складного кроку. І якщо є сумніви — йти чи ні — відповідь проста: йти, але з повагою до себе і своїх можливостей, – Ветеран війни, співробітник Німецького Центру протезування в Україні PROSTHETICS.PRO Олександр Богдюк.

З Genium X4 від Ottobock на Схилах Карпат

Олександр Богдюк з Genium X4 від Ottobock на Схилах Карпат

Олександр Богдюк отримав важке поранення і втратив на війні нижню кінцівку. Німецький Центр протезування в Україні PROSTHETICS.PRO встановив Олександру сучасний високотехнологічний протезний виріб Genium X4 від Ottobock.

Олександр Богдюк – Ветеран війни, співробітник Німецького Центру протезування PROSTHETICS.PRO в Україні

Мікропроцесорний колінний модуль Genium X4 допоміг подолати складний маршрут, про що розповів Олександр:

Для мене цей маршрут став випробуванням не лише фізичним, а й психологічним. Уже на початку підйому вздовж потоку Мариш стало зрозуміло, наскільки важливо мати стабільність у кожному кроці. Модуль Genium X4 від Ottobock автоматично підлаштовувався під рельєф, і я міг концентруватися не на страху впасти, а на самому русі вперед.

Найбільше допомога відчувалася на крутих ділянках і під час спусків. Там, де раніше доводилося буквально “ловити баланс”, Genium X4 давав контроль і плавність руху. Особливо на спуску до полонини Маришевська і далі до Ґаджини — коліно реагувало на зміну нахилу, темпу, навіть втоми. Це не просто техніка — це відчуття, що твоє тіло знову працює разом із тобою, а не проти тебе.

Коли я дістався до хатини, було чітке усвідомлення: цей маршрут я пройшов сам, але з підтримкою технології, яка реально розширює можливості. Genium X4 не робить шлях легким — але робить його можливим. І для Ветерана це, мабуть, найважливіше: повернути собі свободу руху і здатність знову відкривати для себе такі місця, як карпатські хребти.

Пишаємося нашими Захисниками, які вчать нас стійкості кожного дня!

Дякуємо фонду Second Win за організацію цього важливого заходу.

Маршрут: Ворохта / Заросляка – відгалуження Чорногори – полонина Ґаджина

Що відомо про маршрут, який подолали наші Ветерани?

Це відомий класичний перехід із району Ворохти/Заросляка через відгалуження Чорногори до полонини Ґаджина і далі до притулку. Його часто проходять як одноденний (≈9 км, ~5 год), але він вимагає базової підготовки через набір висоти й орієнтування.

Загальна характеристика маршруту

• Старт: Ворохта → КПП/район Заросляка або долина р. Прут
• Фініш: гірська хатина «Білий слон Ґаджина»
• Довжина: ~9–16 км (залежно від точки старту)
• Час у русі: 5–7 год
• Макс. висота: ~1500–1560 м
• Складність: середня

1. Ворохта → долина р. Прут → потік Мариш

🔹 Старт

• Зазвичай виходять із Ворохти та доїжджають/доходять до району Заросляка (КПП Карпатського НПП).
• Далі рух ґрунтовою дорогою вгору долиною Прута.

🔹 Орієнтири

• Лісова дорога, плавний підйом
• Мости через потоки
• Відгалуження на потік Мариш (ключова точка!)

🔹 Особливості

• Перші 3–4 км — легкі
• Добре прогріває перед підйомом

2. Підйом уздовж потоку Мариш → хребет Маришевська

🔹 Початок підйому

• Від повороту на потік Мариш починається різкий набір висоти
• Стежка йде вздовж потоку, далі — серпантинами через ліс

🔹 Характер підйому

• Крутий (місцями 20–30°)
• Коріння, каміння, іноді слизько
• ~500–700 м набору висоти

🔹 Вихід на хребет Маришевська

• Висота ≈ 1400–1500 м
• Ліс поступово переходить у субальпійські луки

🔹 Плюс

• Перші панорами на Чорногору (Говерла, Петрос)

3. Рух по хребту Маришевська

🔹 Ділянка хребта

• Відносно пологий траверс
• Місцями відкритий, місцями криволісся

🔹 Орієнтація

• Триматись основної стежки по гребеню
• У тумані легко збитися → потрібен GPS

🔹 Краєвиди

• Один із найкращих оглядових майданчиків на Чорногірський хребет

4.  Спуск на полонину Маришевська

🔹 Початок спуску

• Від хребта — плавний спуск у бік полонини

🔹 Полонина Маришевська

• Висота ≈ 1300–1400 м
• Відкрита місцевість, пасовища
• Джерела води (зазвичай є)

🔹 Особливості

• Простір, хороший огляд
• Зручне місце для привалу

5. Спуск до полонини Ґаджина

🔹 Напрямок

• Із Маришевської рух у бік південного/південно-східного спуску

🔹 Траса

• Лісова стежка
• Помірний спуск (не різкий)

🔹 Полонина Ґаджина

• Висота ~1100–1200 м
• Широка долина, луки
• Часто пасуть худобу

6. Фініш: хатина «Білий слон Ґаджина»

🔹 Останній відрізок

• Від полонини ще ~10–20 хв до хатини

🔹 Хатина

• Розташована на висоті ~1100 м
• Є ночівля, їжа, іноді баня

🔹 Орієнтир

• Долина, відкритий простір, видно будівлі

Важливі поради

• Маркування: не всюди чітке → краще мати GPX
• Погода: хребет відкритий — вітер і туман
• Вода:
  є внизу і на полонинах
  на хребті — ні
• Небезпеки:
  слизькі спуски після дощу
  втрата стежки у тумані

Підсумок маршруту

Це дуже логічний і красивий трек:

• спочатку ліс і річки,
• потім інтенсивний підйом,
• далі панорамний хребет,
• і завершення — полонини + комфортний притулок.

Маршрут добре підходить як перший «серйозніший» похід у Чорногорі, але не варто недооцінювати підйом на хребет.